Булімія
ЛІЗ БУРБО
ЕМОЦІЙНЕ БЛОКУВАННЯ
Ця хвороба має такий самий характер, як і анорексія, але, крім того, хворий на булімію ненавидить свою матір. Анорексія пов'язана зі страхом бути знехтуваним, булімія пов'язана зі страхом бути покинутим. Булімія зазвичай розвивається в людини, яка хотіла б відірватися від своєї матері, але з якихось причин не може це зробити і тому впадає в іншу крайність, тобто починає потребувати постійної присутності матері. У такої людини дуже часто виникає відчуття, що її мати прагне зайняти в душі все місце, витісняючи при цьому навіть її любов до батька.
Оскільки булімія – це втрата контролю над собою, логічно припустити, що хворий на булімію стримує в собі любов і повагу до матері, а також не хоче визнати в ній жінку. Ким би він не був, чоловіком чи жінкою, таке ставлення до матері заважає встановити контакт зі своїм жіночим початком. Це ставлення притаманно для холодних і жорстких людей, які втратили контакт зі своїми потребами.
МЕНТАЛЬНЕ БЛОКУВАННЯ
Якщо ти страждаєш від булімії, можливо, в дитинстві чи юності ти вважав, що твоя мати займає занадто багато місця у твоєму житті або що ти займаєш занадто багато місця у її житті. Якась частина тебе відкидає твою матір, а інша частина боїться бути покинутою. Коли в тебе відбувається черговий напад булімії, ця друга частина тебе намагається надолужити весь той час, протягом якого перша частина ігнорувала матір.
Також дуже ймовірно, що ти з якихось причин відчуваєш сором перед матір'ю. Ти маєш дуже ретельно проаналізувати свою реакцію на матір та постаратися максимально розкритися. Ти дізнаєшся, що вона відчувала ті ж проблеми, що й ти, у відносинах зі своїм батьком, а також що вона любить тебе набагато сильніше, ніж ти думаєш. Джерело проблем не в тому, що сталося з твоєю матір'ю чи між вами, а у твоєму ставленні до цієї події.
ЛУЇЗА ХЕЙ
ПРИЧИНИ ХВОРОБИ
Страх. Потреба захисту. Осуд своїх емоцій.
МОЖЛИВЕ РІШЕННЯ,ЩО СПРИЯЄ ЗЦІЛЕННЮ
Я в безпеці. Відчувати та переживати емоції безпечно. Мої почуття – нормальне явище, і люди навколо, приймають мої почуття такими, якими вони є. Я приймаю і ціную себе. Я цінна. Я відчуваю любов і вдячність до самої себе. Я люблю та ціную себе. Я достойна любові. Я обираю відчувати, у моєму серці, вдячність та любов до самої себе та моїх рідних.